"Неначе хати погоріли, неначе люди подуріли..."

От редакции "РН": Публикуем письмо в редакцию, — обращение матери-украинки к соотечественикам. В переводе с украинского.

***

"Дома как будто погорели, как будто люди одурели, бездумно на майдан идут, детей своих на смерть ведут ..." Думаю, что Тарас Григорьевич именно так бы написал сегодня свое известное стихотворение.

Бездарные политики, чиновники довели страну до раздрая, бросили в пучину гражданского противостояния (ине дай Бог гражданской войны!). И пока одна часть Украины отсиживается как страус, спрятав голову в песок, вторая превращает в руины собственное государство. Молодежь, — взлелеянная за 20 лет западными эмиссарами в ненависти к православному миру, к великой православной семье народов, — делает свое черное дело. Забыта собственная культура, нравственные основы, попрана вера.

Идеология галичан — пустите в Европу на заработки, а здесь хоть потоп. Потопа еще не видно, но огонь уже есть — чёрный огонь, и его зажгли сами украинцы.

Восток молчал, когда на Западе к власти пришли бандеровцы, неонацисты, и потому эта зараза разошлась по всем регионам, отравила души многих людей. Фашистской нечисти безразлична судьба Украины, ее обманутых людей. Предатели служат своим зарубежным хозяевам.

Я видела кадры на экране, как даже женщины среднего возраста подносят камни радикалам, бьют окна в администрациях, готовят коктейли Молотова. И никто не думает, что тот, кто поднял руку на брата, становится убийцей и преступником, что рано или поздно и в него, в его родных бросят камень, что никто не спасет его дом, когда ее подожгут, как сейчас подожгли Киев. У таких людей нет сердца.

Вакхналия на ул.Грушевского, Киев

За что продаете душу, за кого?

Власть, которая приходит путем крови и беззакония, всегда хуже предыдущей и в первую очередь уничтожает тех, кто помог ей закрепиться. К тому же поляки спят и видят себя хозяевами Львова, Галиции, Волыни.

Неужели история ничему не учит людей? Ляхи запрещали украинцам ходить по тротуарам во Львове и ездить трамваем вплоть до 1939 года, пока во Львов не вошла Красная Армия. Неужели кому-то хочется снова стать быдлом?

Огонь легко разжечь — но погасить не всегда удается, и в этом пламени может сгореть Украина. Разве стоит такой жертвы желание попасть в Европу, к геям и извращенцам?! Еще не вступили в Евросодом, а уже ад — горим!!!

Я все думала: может, братья-россияне помогут? А с другой стороны, столько ненависти вылито галичанами и нацистами на головы соседей, что не удивительно будет, если они не захотят. И наконец, почему должны снова гибнуть русские солдаты от пуль бандеровцев, которых ведет к власти сам украинский народ?

Неужели и правда от скитаний по заработкам мы потеряли здравый смысл?

Дорогие мои соотечественники! Нет на свете ничего дороже жизни человека.

Не подталкивайте друг друга к убийствам, не убивайте своих братьев. Пусть погаснет этот ад, который разожгли черти на Майдане! Скоро выборы, есть возможность референдума. Мы же не дикие аборигены из джунглей. Кровь людская — не водица, зачем проливать ее, если все можно решить миром?! Верю, что победит мудрость! И пусть тьма сама себя пожрет!

Братья и сестры, расходитесь по домам, чтобы наши дети не стали сиротами, чтобы не раскололась наша страна. Сегодня это еще не поздно сделать.

Пусть вернется в наши сердца и дома мир!

• 25 января 2014
  Ольга Шевченко

***

ЗВЕРНЕННЯ МАТЕРІ ДО НАРОДУ УКРАЇНИ

"Неначе хати погоріли, неначе люди подуріли, бездумно на майдан ідуть, дітей своїх на смерть ведуть …" Думаю, що Тарас Григорович саме так би написав сьогодні свій відомий вірш. Бездарні політики, можновладці довели країну до роздраю, кинули у вир громадянського протистояння (і не дай Бог громадянської війни!). І доки одна частина України відсиджується як страус, заховавши голову в пісок, друга перетворює у руїни власну державу.

Молодь, викохана за 20 років західними емісарами в ненависті до православного світу, до великої православної сім’ї народів, робить свою чорну справу. Забута власна культура, моральні основи, розтоптана віра. Ідеологія галичан — пустіть в Європу на заробітки, а тут хоч потоп. Потопу ще не видно, але вогонь вже є — чорний вогонь, і його запалили самі українці. Схід мовчав, коли на Заході до влади прийшли бандерівці, неонацисти, та зараза розійшлася по всіх регіонах, отруїла душі багатьох людей. Фашистській нечисті байдужа доля України, її обдурених людей. Запроданці служать своїм закордонним господарям.

Я бачила кадри на екрані, як навіть жінки середнього віку підносять каміння радикалам, б’ють вікна в адміністраціях, готують коктейлі Молотова. І ніхто не думає, що той, хто підняв руку на брата, стає вбивцею і злочинцем, що рано чи пізно і в нього, в його рідних кинуть камінь. Що ніхто не врятує його домівку, коли її підпалять, як зараз підпалили Київ. У таких людей немає серця.

Вакханалия на улице Грушевского, Киев. Фото: Александр Содель / Коммерсант

За що продаєте душу, за кого?

Влада, яка приходить шляхом крові та беззаконня, завжди гірша за попередню і в першу чергу знищує тих, хто допоміг їй закріпитися. До того ж поляки сплять і бачать себе хазяями Львова, Галичини, Волині.

Невже історія нічого не вчить людей? Ляхи забороняли українцям ходити по тротуарах у Львові і їздити трамваєм аж до 1939 року, доки у Львів не ввійшла Червона Армія. Невже комусь хочеться знову стати бидлом?

Вогонь легко розпалити — погасити не завжди вдається, і в цьому полум’ї може згоріти Україна. Хіба вартує такої жертви бажання потрапити в Європу, до геїв і збоченців?! Ще не вступили до Євросодому, а вже пекло — горимо!!!

Я все думала: може, брати-росіяни допоможуть? А з іншого боку, стільки ненависті вилито галичанами і нацистами на голови сусідів, що не дивно буде, якщо вони не захочуть. Та й зрештою, чому повинні знову гинути російські солдати від куль бандерівців, яких веде до влади сам український народ? Невже і правда від поневірянь по заробітках ми втратили здоровий глузд?

Дорогі мої співвітчизники! Немає на світі нічого дорожчого за життя людини. Не штовхайте один одного до вбивства, не вбивайте братів своїх. Хай згасне це пекло, яке розпалили чорти на Майдані! Скоро вибори, є можливість референдуму, ми ж не дикі аборигени з джунглів. Кров людська — не водиця,

навіщо проливати її, якщо все можна вирішити миром?! Вірю, що переможе мудрість! І нехай тьма сама себе пожере!

Брати і сестри, розходьтеся по домівках, щоб наші діти не стали сиротами, щоб не розкололася наша країна. Сьогодні це ще не пізно зробити.

Хай повернеться в наші серця і оселі мир!

• 25 січня 2014
  Ольга Шевченко